Податки в Європі – порівняння
Максимальний податок на доходи, податок на приріст капіталу та ПДВ для 19 країн – з першого погляду.
Найвищий податок на доходи: Данія (60,5 %), найнижчий: Чехія (23 %). Приріст капіталу не оподатковується в Люксембург, Швейцарія, найвищий — у Данія (42 %). Дані станом на 2026.
| Країна | Макс. податок на доходи | Приріст капіталу | ПДВ (стандартний) | Соціальні внески (працівник) |
|---|---|---|---|---|
| Данія | 60,5 % | 42 % | 25 % | 0,2 % |
| Фінляндія | 56 % | 34 % | 25,5 % | 10,17 % |
| Австрія | 55 % | 27,5 % | 20 % | 18,07 % |
| Бельгія | 53,5 % | 10 % | 21 % | 13,07 % |
| Португалія | 53 % | 28 % | 23 % | 11 % |
| Ірландія | 52 % | 33 % | 23 % | 4,2 % |
| Швеція | 52 % | 30 % | 25 % | 7 % |
| Нідерланди | 49,5 % | 36 % | 21 % | 0 % |
| Франція | 49 % | 31,4 % | 20 % | 22 % |
| Німеччина | 47,475 % | 26,375 % | 19 % | 21 % |
| Норвегія | 47,4 % | 37,84 % | 25 % | 7,6 % |
| Іспанія | 47 % | 19 % | 21 % | 6,5 % |
| Люксембург | 45,78 % | 0 % | 17 % | 12,95 % |
| Швейцарія | 45 % | 0 % | 8,1 % | 11,5 % |
| Велика Британія | 45 % | 24 % | 20 % | 8 % |
| Греція | 44 % | 15 % | 24 % | 13,37 % |
| Італія | 43 % | 26 % | 22 % | 9,19 % |
| Польща | 36 % | 19 % | 23 % | 13,71 % |
| Чехія | 23 % | 15 % | 21 % | 11,6 % |
Податок на приріст капіталу в Європі – рейтинг → · ПДВ у Європі – рейтинг → · Соціальні внески в Європі – рейтинг →
Макс. податок на доходи = найвища гранична ставка на трудовий дохід вкл. загальні надбавки (напр., солідарний збір, муніципальний податок); федеративні країни (CH, ES, IT, SE) показано як репрезентативне максимальне значення. Приріст капіталу = типова ставка для приватних інвесторів; особливі випадки: CH/LU довгостроковий приріст не оподатковується, NL оподатковує умовний дохід, NO/DK – за ступенями.
Соціальні внески (працівник) = репрезентативна частка працівника у % від брутто нижче меж нарахування внесків; DK ~0 та NL 0, оскільки там вони фінансуються через податки/податок на доходи (AM-bidrag/volksverzekeringen входять до колонки податку на доходи); CH вкл. професійне пенсійне забезпечення, без приватного медичного страхування. Колонки не можна просто додавати одна до одної.
Станом на 2026. Загальна освіта, а не податкова консультація. Ставки та неоподатковувані суми змінюються – перш ніж приймати рішення, зверніться за фаховою консультацією.
Як читати цей рейтинг
Гранична ставка проти фактичної: у чому різниця
Заголовкова цифра у таблиці — це гранична ставка, тобто відсоток, який держава утримує лише з тієї частини доходу, що перевищує певний поріг. Її часто плутають із фактичним податковим навантаженням, і саме тут виникає найпоширеніша помилка читача. Насправді дохід оподатковується не цілком за максимальною ставкою: нижні його частини потрапляють до нижчих щаблів або взагалі до неоподатковуваного мінімуму. Тому середня, або ефективна, ставка — сума сплаченого податку, поділена на весь дохід — майже завжди суттєво нижча за верхню граничну цифру в таблиці. Максимальна ставка починає відчутно впливати лише тоді, коли значна частина доходу перевищує найвищий поріг. Для більшості платників цього не відбувається, тож реальний тягар для типового працівника далекий від тієї цифри, що очолює рейтинг. Читаючи таблицю, тримайте в голові це розрізнення: верхня ставка описує крайній випадок, а не долю пересічної людини.
Що ще визначає реальний тягар
Сама лише верхня ставка нічого не каже про те, з якого рівня доходу вона починає діяти. Дві країни з однаковою цифрою в таблиці можуть насправді дуже різнитися: в одній максимальна ставка вмикається одразу над середньою зарплатою, в іншій — лише для доволі рідкісних високих доходів. Ширина податкових щаблів, розмір неоподатковуваного мінімуму та наявність знижок і відрахувань зсувають фактичне навантаження вниз, і в жодній таблиці верхніх ставок цього не видно. Не менш важливими є обов'язкові соціальні внески, які нараховуються поверх прибуткового податку й у багатьох системах становлять помітну частку від зарплати. Країна з помірною верхньою ставкою, але високими внесками може забирати з доходу більше, ніж сусід із гучнішою цифрою в рейтингу. Тому одну колонку таблиці варто читати як фрагмент ширшої картини, а не як підсумковий вирок про те, скільки насправді залишається людині на руки.
Як грамотно читати такий рейтинг країн
Розумний спосіб користуватися таблицею — сприймати її як відправну точку для запитань, а не як готовий висновок. Побачивши країну на вершині рейтингу, не поспішайте називати її державою з високими податками: спершу з'ясуйте, з якого рівня доходу вмикається верхня ставка, наскільки широкі проміжні щаблі та що система дає взамін через відрахування й пороги. Порівнюйте подібне з подібним: рейтинг лише верхніх ставок не враховує ані соціальних внесків, ані податків на споживання, ані місцевих надбавок, тож дві сусідні позиції можуть означати геть різний досвід для платника. Корисно також розрізняти, для якого профілю доходу ви оцінюєте країну — типовий працівник і особа з дуже високим заробітком опиняться в різних частинах шкали. Нарешті, пам'ятайте, що ставки й пороги періодично переглядають, тож будь-яке порівняння відображає конкретний момент. Таблиця найцінніша тоді, коли підштовхує до цих уточнень, а не замінює їх однією цифрою.
Яка європейська країна має найвищий податок на доходи?
Данія з максимальною ставкою 60,5 % (станом на 2026).
У яких країнах приріст капіталу не оподатковується?
Довгостроковий приріст капіталу не оподатковується, зокрема, у Люксембург, Швейцарія (станом на 2026).
Яка країна має найнижчий податок на доходи?
Чехія зі ставкою 23 % (станом на 2026).
Ваші дані залишаються у вас. Крапка.
Kontoo не збирає, не бачить і не зберігає жодних ваших персональних даних. Без облікового запису, без хмари.